Із такою темою виступила суддя Конституційного Суду України Галина Юровська.

Участь у заході також узяв суддя Конституційного Суду України Олександр Петришин.

Під час лекції доповідачка зосередила увагу на ключових аспектах рішення, яке Суд ухвалив за конституційним поданням Верховного Суду і яким визнав неконституційними приписи частини четвертої статті 75 Сімейного кодексу України.

Суддя розповіла про суть рішення, навела аргументи, на які посилався Верховний Суд, позиції Президента України, Голови Верховної Ради України у цьому питанні, а також висловилася про низку юридичних позицій, які були сформовані в цьому рішенні та викладені в попередніх рішеннях Суду.

Зокрема, у рішенні Суд зазначає таке:

• прожитковий мінімум у контексті частини четвертої статті 75 Сімейного кодексу визначено у спосіб, що не враховує повною мірою і не може враховувати потреби непрацездатних осіб, а тому й не може бути універсальним для визначення рівня витрат на підтримання життєзабезпечення всіх без винятку людей;
• прожитковий мінімум не відображає фактичного стану потреби особи в матеріальній допомозі, а навпаки, як убачається зі змісту частини четвертої статті 75 Сімейного кодексу, обмежує право одного з подружжя на утримання (аліменти);
• оскільки особа пенсійного віку або особа з інвалідністю I, II чи III групи має пенсію чи соціальні виплати в розмірі, що можуть перевищити прожитковий мінімум, установлений законом, частина четверта статті 75 Сімейного кодексу не може бути застосована, а право на утримання не може бути реалізоване;
• Конституційний Суд України вбачає невиправданим законодавчо обмежувати розміром прожиткового мінімуму межу, у разі недосягнення якої особу вважають такою, що потребує матеріальної допомоги іншого з подружжя, оскільки таке обмеження не може вважатися об’єктивно оціненим, обумовленим індивідуальними потребами одного з подружжя, що потребує матеріальної допомоги, та є надмірним утручанням (регулюванням) держави у право на отримання матеріальної допомоги та забезпечення її в більшому розмірі, оскільки полягає в обмеженні реалізації такого права (звужує його реалізацію до кола осіб, що потребують матеріальної допомоги).

Галина Юровська зазначила, що в рішенні Суд урахував результати діяльності Комісії з європейського сімейного права та наголосила на ключових аспектах "Принципів європейського сімейного права" 2004 року, які є модельними законами, слугують рекомендаціями щодо вдосконалення та стандартизації сімейного права. 

Принцип "утримання в подружжі" має ґрунтуватися на потребі у фінансовій підтримці. Його присуджують, коли один із подружжя значно економічно слабший за іншого і не має змоги підтримувати достатній рівень життя після розлучення.

Щодо тривалості підтримання та сфери застосування, то ці принципи рекомендують, щоб утримання в подружжі не було довічним зобов’язанням. Тривалість виплат, пов’язана із тривалістю шлюбу і здатністю чоловіка/дружини, що отримує аліменти, досягти фінансової незалежності.

Олександр Петришин підкреслив, що Конституційний Суд України розглядає різні категорії справ, зокрема пов’язані із трудовими і соціальними правами, пенсіями, соціальним страхуванням, митними стягненнями, доступом до суду. Він зазначив, що в рішенні, ухваленому саме у справі щодо права одного з подружжя на утримання, визначені критерії і підходи, які є важливими для суспільства і держави, та наголосив на практичній і доктринальній значимості цього рішення.

YouTube-канал Конституційного Суду України