Статтею 525 Цивільного кодексу України (далі  у тексті — ЦК України) передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Спірні відносини між сторонами виникли з приводу невиконання відповідачем умов договору в частині оплати послуг за Договором надання послуг.

Апеляційний суд встановив, що між відповідачем та фізичною особою-підприємцем було укладено Договір про надання послуг (далі у тексті — Договір).

Покупець (відповідач у справі) доручив Агентству нерухомості надати послуги щодо пошуку інформації про конкретні об’єкти нерухомості, а також сприяти йому в здійсненні огляду об’єкта та укладенні з відчужувачами об’єкта правочину щодо набуття у власність такого об’єкта, а покупець зобов’язувався оплатити такі послуги.

В одному з пунктів Договору зазначається, що при відмові від послуг Агентства нерухомості та/або розірванні цього Договору замовник зобов’язаний в одноденний термін оплатити послуги агентства нерухомості  у розмірі 100 % вартості послуг.

Також відомо, що відповідач самостійно знайшов та придбав двокімнатну квартиру, тому повідомив Агентство, що його послуг не потребує. Факт придбання нерухомого майна підтверджується довідкою з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позивач надіслав відповідачеві досудову вимогу з проханням оплатити надані послуг згідно з Договором про надання послуг, яку відповідач не виконав, що, врешті, у послужило причиною звернення до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції задоволив позовні вимоги, своє рішення мотивуючи тим, що чинним законодавством передбачений обов’язок належного виконання зобов’язання та заборонено односторонню відмову від виконання зобов’язань за Договором. Відповідач, як замовник послуг за Договором, допустив порушення його умов та в добровільному порядку відмовився оплатити вартість послуг (винагороду) Агентству нерухомості.

Відповідач, вважаючи рішення місцевого суду незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскаржив його до Рівненського апеляційного суду, просив судове рішення скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційний суд залишив апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду попередньої інстанції — без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

Згідно зі ст. 629 ЦК України, Договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 903 цього Кодексу, якщо за Договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені Договором. У разі неможливості виконати Договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов’язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати Договір виникла з вини замовника, він зобов’язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено Договором або Законом.

На підтвердження своїх вимог про стягнення коштів за Договором про надання послуг позивач надав суду листування з відповідачем через один із месенджерів та аудіозапис телефонних розмов, із яких вбачається, що ним надавались послуги за вказаним Договором: здійснено пошук потенційних об’єктів; проведено відповідні маркетингові дослідження кон’юнктури ринку та зміни, що в ньому відбулися; ознайомлено покупця з цінами на ринку нерухомості; забезпечено інформаційну рекламу пошуку квартири за орієнтованою характеристикою покупця серед своїх клієнтів, потенційних продавців та серед партнерів у закритих групах, а також шляхом прямих телефонних дзвінків та повідомлень у месенджерах миттєвих повідомлень.

Оцінивши встановлені обставини справи, умови укладеного між сторонами Договору про надання послуг, норми права, які регулюють спірні правовідносини, а також принципи, на яких базується Договір, апеляційний суд прийшов до переконання про те, що відповідач як замовник послуг порушив умови Договору про надання послуг, відмовившись добровільно виконати його умови в частині оплати вартості послуг (винагороду) агентству нерухомості, тоді як такі послуги позивачем були наданні згідно з умовами Договору.

Верховний Суд у своїй постанові від 19 березня 2021 року у справі № 904/2073/19 вказав, що на кожну зі сторін, яка підписує Договір, покладається обов’язок узгодження всіх спірних питань, які виникають під час укладення Договору, до моменту його підписання, та самостійного аналізу можливих негативних наслідків при підписанні такого Договору, якщо його умови чи частина суперечать інтересам сторони або нормам чинного законодавства.

Крім того, Договір про надання послуг не оскаржений  відповідачем ні в цілому, ні в будь-якій його частині. За таких обставин він є обов’язковим до виконання обома сторонами.

Покликання апелянта на те, що з боку позивача (агентства нерухомості) Договір не виконувався, адже підтвердженням такого виконання мав бути факт укладення Договору купівлі-продажу квартири, дібраної саме відповідачем, чого не сталося, апеляційний суд вважає безпідставними. Позивач, на відміну від відповідача, надав суду докази виконання ним умов Договору.

Постанова Рівненського апеляційного суду від 19 листопада 2024 року у справі № 569/7618/24 (провадження № 22-ц/4815/1083/24).